[EN/UA] In pursuit of the wind / У гонитві за вітром

Speed ​​is my passion! I can't imagine myself without speed, which is probably why my wife is against buying a car. She is constantly in suspense and is very worried that nothing should happen to me. I love fast driving and it doesn't matter what I drive. It can be a scooter, a scooter, a moped, a motorcycle, a bicycle ... The main transport is at least some and the presence of at least one wheel in this transport!

Today I again sat on my iron horse (bicycle) and sped off wherever my eyes looked. I rode through the park, through the city, through the countryside, along the paths specially equipped for cyclists ... I drove and mentally imagined that I was participating in a competition for speed and time. I overcame distance after distance and it gave me a colossal buzz.

All this time my wife was sitting in the park on a bench, peacefully drinking her favorite coffee. And occasionally photographed how I drive. Why did she do it? Don't know. She often says that I live chasing the wind and she's right! I love driving extreme modes of transport, overcoming obstacles, and listening to the whistle of the wind. And today, as never before, I took my soul away, rode without hands, made sharp turns ...

My wife also gets very angry when I sharply press the brakes on a bicycle. Black wheel marks remain on the pavement, a strong sound is heard, and it cannot be compared with anything. I like this sound, damn it, I'm high! And I feel like a child at such moments, honestly! And in fact, men are children, only with age they change toys ... I was very happy today!

Швидкість, це моя пристрасть! Я не можу уявити себе без швидкості, напевно, саме тому моя дружина проти покупки машини. Вона постійно у напрузі і дуже переживає, щоби зі мною нічого не трапилося. Я люблю швидку їзду та не важливо на чому я їду. Це може бути скутер, самокат, мопед, мотоцикл, велосипед... Головне транспорт хоч якийсь і наявність хоч одного колеса в цьому транспорті!

Сьогодні я знову сів на свого залізного коня (велосипед) і помчав, куди очі дивляться. Їздив парком, містом, сільською місцевістю, спеціально облаштованими для велосипедистів доріжками... Їхав і подумки уявляв, що я беру участь у змаганні на швидкість і час. Подолав дистанцію за дистанцією і це мені доставляло колосальний кайф.

Дружина весь цей час сиділа в парку на лавці, мирно пила свою улюблену каву. І зрідка фотографувала як я їжджу. Навіщо вона це робила? Не знаю. Вона часто каже, що я живу в гонитві за вітром і вона має рацію! Я люблю їхати на екстремальних видах транспорту, долати перешкоди та слухати свист вітру. І сьогодні я як ніколи відвів душу, їздив без рук, робив різкі повороти...

Ще дружина дуже сердиться, коли я на велосипеді різко тисну на гальма. На асфальті залишаються чорні сліди від коліс, лунає міцний звук, і Цей звук ні з чим не можна порівняти. Мені подобається цей звук, чорт забирай, та я кайфую! І я відчуваю у такі моменти себе як дитина, честне слово! А по суті, ми чоловіки і є дітьми, тільки з віком у нас міняються іграшки... Я сьогодні був дуже щасливий! Просто мега щасливий дорослий дітлах!